Питання номер один: як розігнати сухопутний вітрильник до 203 км/год, якщо швидкість вітру всього 50? (початку треба правильно розрахувати динаміку. Як крило літака перетворює рух уперед у піднімальну силу так і величезне вертикальне крило "ветромобиля" перетворює бічний вітер у поступальний рух. Моряки із цим чудом знайомі, по зрозуміти його непросто.

Це називається "відносний" пли "вымпельный" вітер. Википедия трактує це поняття як реальну швидкість вітру, що впливає на вітрило". При правильному положенні щодо бічного вітру така штуковина, як Greenbird, може їхати зі швидкістю раз у п'ять швидше його. Потім треба побудувати екіпаж. Він повинен бути винятково легенею й робити мінімум опору повітрю але при цьому ефективно перетворювати вымпельный вітер у рух.

За десять років роботи Дженкинс створив п'ять різних болідів, поки не вийшло те, що потрібно. "На першому було дуже багато органів) правління. Через якийсь час конструкцію вдосконалили. Зараз у нього є кермо, а крилом управляє тільки один тросик. Спочатку всяких важелів було набагато більше. Багато було й закрилків, як на літаку. Це допомагало розганяти швидше. Але потім я зрозумів, що розгін не так вуж важливий, а важлива максималка. А як швидко ми її досягнемо, значення не має"