Заводячи Mustang, щоб вертатися додому, я подивився на локомобіль, що остигає, з новим почуттям поваги. Всупереч поширеній думці. Підлога вважає, що швидко їздити на калиткою машині неважко. Важко її припарковать, не нанеся їй серйозних ушкоджень забуваються й біль, і сором. Проходить нудота, що вивертає шлунок,, і минулі аварії ми згадуємо вже більш життєрадісно. Прийшов мій час! Я вже можу подумати про той жахливий день без бажання зложитися вчетверо й сховатися під стіл.

А якщо розповім про нього вам, не виключено. Це був не той крэш. який ви собі уявили. Ви думаєте, що я пізно загальмував перед поворотом, хапнув колесом узбіччя, мене розгорнуло, і я вмазался в зустрічний Audi? Немає. Усе було так. як я сказав: я на GT-R їхав задом і урізався в Audi. Ми виставляли машини для зйомки. Фотограф хотів, щоб ми проїхали переднім, вибудувавшись уступом. Ми проїхали раз і почали знову. Щоб без кінця не розвертати всю групу в три прийоми ми всім ладом поїхали задом.

Я дивився на машину праворуч. а не на ту. що позаду. Яка зупинилася. А я - немає. Але до мого складаючись і я йому було далеко. Щоб не потрапити на очі зевакам, я змився на тиху галявинку в лісі й там стусанами спробував додати задньому бамперу вихідну форму вийшло дуже приблизно. Не говорю, що застраховано від аварій на дорозі (і розлютувало стукаю по дереву). Але чесно говорячи, більшість вм'ятин машинах з'являючись під час маневрування.

Рвана рана на Fiat, коли цілився па вільне місце в будинку. Непрощенний шрам на диску BMW M Coupe, коли причалював до бордюру. І недавно щось типу, коли на Audi протискувався між машинами на заправленні. Я міг би розповісти - і, чорт візьми, розповім - про колегу (він тепер живе за кордоном, уже не займається автомобілями й навряд це чи прочитає), що цілий день благополучно прокатався на Ferrari, прибув на місце й зупинився. Перш ніж заглушити двигун, він з почуттям задоволення востаннє тупнув на газ, щоб послухати звук.